Прийоми арт-терапії проти стресу та ПТСР
Ізотерапія, глинотерапія та казкотерапія як спосіб подолання травматичного досвіду.
Переселення, обстріли, втрата близьких – подібні події лишають травми навіть у дорослих, дітям ще складніше. Замкненість, компульсивні розлади, агресивність, ПТСР, погіршення пам’яті – лише частина наслідків, до яких призводить стрес. Саме тому діти, які прибули з регіонів, де зараз ідуть бойові дії, потребують термінової психологічної підтримки. Та, зрештою, не лише вони. Насправді травмовані зараз усі діти.
Звісно, працювати з учнями насамперед має шкільний психолог, але деякі методи, наприклад, арт-терапія, доступні й учителям. Завдяки ним ви зможете провести первинну діагностику психологічного стану дітей та заспокоїти їх.
Техніка серійного малювання
Із учнями, які мають психологічну травму, працювати непросто. Особливо якщо йдеться про молодшокласників. Бо малеча не хоче розкриватися та не надто добре ідентифікує свої емоції, а тому не може пояснити причини хвилювання. Саме в такій ситуації у пригоді стане метод «Серійного малювання», що дозволяє діагностувати проблему без тиску і небажаних розмов.
Роздайте дітям аркуші паперу та фарби. Дозвольте їм малювати все, що заманеться. Також попередьте, що за малюнки не будуть виставлятись оцінки. В умовах відсутності тиску, усталених правил і тем, діти малюватимуть саме те, що диктує їхня підсвідомість.
Деякі учні спочатку використовуватимуть лише темні фарби. Інші кілька разів (а таких сеансів малювання має бути до десяти) малюватимуть одне й те саме. Але з часом, коли дитина заспокоюватиметься, на малюнках з’являтимуться яскраві кольори та акценти, композиція стане більш гармонійною. І це, безперечно, успіх! Отже, серійне малювання допомагає діагностувати проблеми, виявити найбільш травмованих дітей (із якими треба попрацювати індивідуально), а також побачити, наскільки успішними є зусилля педагогів.
Зауважити: техніка «серійного малювання» – це інструмент первинної діагностики, підтримки та створення безпечного простору для дитини. Вона допомагає звільнитися від багажу переживань, вивільнити злість, ненависть та агресію, які складно приборкати навіть дорослим. Якщо протягом 30-40 хв. дитина може сконцентровано працювати над тим, що їх подобається, і отримати увагу дорослого, це матиме терапевтичний ефект.
Глинотерапія для зняття стресу
Глина чудово підходить для зняття стресу, зменшення рівня роздратованості та агресії. Ліплення дозволяє виплеснути емоції та, оскільки вимагає значно більше фізичного зусилля, допомагає позбутися м’язового напруження.
На заняттях із глинотерапії можна побачити, як діти рвуть, стискають або б’ють глину, даючи вихід емоціям. А ще інколи можна побачити, як школярі будують міні-міста лише для того, аби їх зруйнувати. Подібні цикли побудови-руйнування можуть відбуватися декілька разів. Їм не варто перешкоджати. Замість цього спробуйте запитати дитину, що саме вона намагається зробити, що відчуває. Така розмова дозволить усвідомити й опанувати емоційну сферу, почавши пошук конструктивних способів самовираження.
Аби почати глинотерапію, запропонуйте школярам виліпити будь-що, що їх оточує – предмети, сюжети казок, тварин, птахів, посуд тощо. Згодом можна проаналізувати твір, спробувати зробити його більш виразним, доповнити деталями.
Казкотерапія для пропрацювання травм
Пояснити дітям причини війни непросто, особливо коли йдеться про учнів початкової школи. Але запитання все одно будуть! Що ж робити? Використати казкові сюжети. Можна дати готовий сюжет, а можна запропонувати дітям вигадати власний наратив, у якому будуть свої злодії, герої, зрадники, помічники, суперсили та способи розв'язання проблем. Отож, казкотерапія не дає школярам готових відповідей. Вона пропонує самостійно розв’язати ситуацію (інколи за допомогою кількох сценаріїв), виходячи з власного розуміння і світовідчуття.
Наприклад, можна створити історію з типовим казковим наративом:
- герой, який жив мирним життям (воно може бути схоже на реальне життя дітей);
- певна подія вириває його зі звичного життя (описати переживання, схожі на переживання дітей);
- подорож у далекі краї в пошуках сили;
- зустріч із магічними помічниками (варто обґрунтувати, чому вони готові допомагати герою);
- пошук магічного предмету або низка випробувань, завдяки яким змінюється характер героя (також він може отримати пораду або чарівний меч від помічників; дізнатися про вразливе місце ворога; розкрити таємницю подій, що відбуваються);
- бій зі злом та перемога (можна показати, що герою не вдалося впоратися з ворогом із першого разу);
- повернення додому в якості справжнього героя, отримання більш високого статусу та відновлення мирного життя.
Діти можуть розіграти виставу за сюжетом щойно вигаданої казки. Для такої вистави можна спеціально створити ляльок, фігурки з глини, піскові картини тощо.
Казкотерапія може бути:
- діагностикою психологічних травм. Дозволяє зрозуміти, в чому дитина бачить конфлікт, злодія, проблему.
- пошуком виходу зі складних ситуацій. Діти можуть розв’язати власні життєві труднощі (травми, страх, втрату) ототожнивши себе з героями казки. Варто зауважити, що дитина не повинна розуміти, що йдеться про її особисту проблему. Для цього треба обрати героя, який матиме більше спільного зі слухачами.
- способом впорядкувати інформацію про війну у свідомості дітей (після складання казки можна пов’язати певні її події з реальними).
Якщо у вашій школі є діти з регіонів, де триває активна фаза війни, то обов’язково придивіться до методів арт-терапії. Вона дозволяє працювати з травмами і складними питаннями лагідно, без прямих директив. Також мистецькі практики заспокоюють дітей, дозволяють в ігровій формі обдумати ситуацію та знайти з неї вихід. Тож вони справді будуть корисними всім без винятку.
