Поради психолога

 Поради підліткові, як розвивати увагу, пам’ять, мислення й уяву

1. Привчайте себе уважно працювати в найрізноманітніших умовах і навіть у шумній і відволікаючій обстановці. Треба намагатися не помічати того, що заважає роботі.
2. Тренуйтеся в переключенні уваги. Ці тренування повинні йти за трьома напрямками:
· швидко переключати увагу з об’єкта на об’єкт;
· виділяти найважливіші об’єкти за рахунок другорядних;
· змінювати порядок переключення.
3. Розвивайте в собі вольові якості – це сприяє й розвитку стійкості уваги. Змушуйте себе зосереджувати навіть навіть тоді, коли цього робити не хочеться. Частіше додержуйтеся принципу «треба»,а не «хочу». Починайте роботу з важкого і нецікавого, намагайтеся виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім. Чергуйте легкі й важкі справи, цікаві й нецікаві.
4. Важливою умовою гарного запам’ятовування є розуміння того, що треба засвоїти.
5. Розвивати мислення – означає насичувати свій розум знаннями. Джерела знань можуть бути найрізноманітнішими: школа, книга, заняття в гуртках і т.д.
6. Розум визначає єдність знань і дій. Знань неможливо набути без зусиль думки, без розумової праці.
7. Виконуйте різні завдання на порівняння.
8. Практикуйте вільний виклад прочитаного друзям і близьким, беріть участь у дискусіях, вирішуйте нестандартні завдання.

10 способів порятунку від стресу

1. З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже наполовину вирішена. Для цього зовсім необов’язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

2. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жилося набагато гірше, і допомогти їй.

3. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

4. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви наразі не можете вирішити.

5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

8.Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок.

9.Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки.

10. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

                                         Як готуватися до іспитів !?
Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.
Психологи розцінюють іспит як:
1. «перетравлювання» значно­го обсягу інформації, яке пов'я­зане з великим навантаженням на мозок;
2. серйозне емоційне напру­ження і велике навантаження на нервову систему;
3. оцінювання не лише знань дитини, а й її особистості.
Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів (за Іриною Науменко)
Розпорядок дня
Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, мо­лочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати.
Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать наванта­ження на нервову систему. Не варто відмовлятись від звичних занять спортом – це буде своєрід­ним відпочинком.
Слід пам'ятати про біоритмологічні особливості: «сова» не­ефективно працює о 6 – 8 год. ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біоло­гічної активності знижений із 17 до 18 години.
Можна вживати тонізуючі пре­парати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призна­ченням лікаря.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу
Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчи­ти 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питан­ня поспіль.

Є й деякі психологічні зако­номірності, які слід враховувати:
1. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і на­прикінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити ува­гу середині тексту.
2. Повторювати треба не ме­ханічно, а вдумливо, зосередив­шись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв – утретє, а через 8 – 10 год. – учетверте, і ще раз – через добу.
Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
3. Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» за­питання.
4. Запам'ятати можна найкра­ще, якщо знати, що є «найближ­чим»: текст, рисунок, логічна схема.
5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому ма­теріалі, адже цікаве запам'ято­вується набагато легше.
Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспи­ту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не вар­то, а от повторювати навіть ба­жано. Це краще робити напере­додні іспиту.
Готуватися можна й так: пер­ший день – самостійне вивчен­ня, другий – повторення й пе­реказування один одному. Було б добре розділити теми за інте­ресами, за складністю, за сту­пенем засвоєння: один розпові­дає те, що другий раніше не вивчив. Розповідати треба чітко, де­тально, емоційно. Можна прово­дити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитан­ня, уголос відповідати, привча­тися слухати своє мовлення.

Шпаргалка — річ потрібна
Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує ма­теріал при конспектуванні,
– викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у па­м'яті. Шпаргал-ки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.

«Спокійно, тільки спокійно»
Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні за­питання й дайте на них від­повідь –переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз. Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладан­ня у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гу­мору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів. Складіть план відповіді на іспиті – це теж заспокоює.

                                               Бажаємо вам якнайкраще здати іспити!